Навіщо спускати колеса перед виїздом на бездоріжжя?

Одним із найдоступніших способів підвищити прохідність позашляховика є зниження тиску в шинах. Але виникає безліч питань. Які колеса можна стравлювати? До якого тиску можна спустити колеса? Чи справді це допомагає машині краще долати перешкоди?

Почнемо з того, що при зниженому тиску в колесах автомобіль дійсно починає їхати бездоріжжям істотно краще. Особливо це стосується болотистій місцевості та слабонесучих ґрунтів. Але ефект чітко помітний майже на всіх видах бездоріжжя.

Перед виїздом на бездоріжжя колеса рекомендується спускати завжди. Саме перед виїздом – тобто ще на твердій землі. Нерозумно буде спочатку заїхати в глибоку брудну калюжу, а потім уже лізти спускати колеса, коли машина вже застрягла. Єдиний виняток із цього правила – гірські кам'янисті дороги.

Спускати колесо є сенс до того моменту, поки покришка не втратить 1/3 своєї висоти. Досвід показує, що найвищий тиск, який вже якось проявляє себе на бездоріжжі, – це 0,7 атмосфери. Спускати колеса до великих значень немає сенсу. Можна до менших. В окремих випадках колеса спускають аж до 0,4 атмосфери, але це вже стосується зовсім екстремальних випадків. Для машин без спеціально підготовлених коліс менший тиск не застосовується. Зазвичай ходовий позашляховий тиск у колесах – це 0,5 атмосфери.

Щоб спустити колеса, точно потрапивши в потрібний тиск, необхідний спеціальний пристрій - дефлятор. Можна, звичайно, натиснути чимось на золотник і чекати, поки колесо спуститься, перевіряючи тиск автомобільним манометром. Але з дефлятором, який дозволяє спускати колеса з викрученим золотником, це виходить набагато швидше. Існують спеціальні ковпачки на ніпель, які дозволяють після разового налаштування автоматично спускати колеса до заданого тиску, але вони не такі зручні, оскільки тиск, який у них встановлений – один. Вони не дозволяють регулювати тиск відповідно до дорожньої ситуації. Також для позашляховика необхідно потурбуватись компресором достатньої продуктивності, щоб згодом колеса накачати.

Коли колесо спускають, підвищується площа опори автомобіля на ґрунт. При цьому пляма контакту значно збільшується у довжину. Таким чином, колесо перетворюється на деяку подобу гусениці. Воно починає також плавно облизувати нерівності рельєфу, перестає провалюватися вниз, створюючи глибоку колію. Опір коченню на ґрунтах, що слабо несуть, значно знижується, тим самим знижуючи ймовірність застрявання. Автомобіль починає краще управлятися, утримувати траєкторію руху, в тому числі при сильних бічних ухилах.

На сипучих грунтах на кшталт піску чи снігу байдуже навіть те, наскільки агресивний малюнок протектора має гума. Там особливо важливий саме тиск. На глині і на змішаних ґрунтах – навпаки, на першу позицію виходять ґрунтозачепи, але при зниженому тиску в шині одночасно більша кількість ґрунтозачепів взаємодіють із землею, що значно покращує зчеплення.

Для частої їзди бездоріжжям на зниженому тиску в шинах, потрібно щоб колеса відповідали даній задачі. Низькопрофільна гума для цього не підходить взагалі. Для збереження цілісності гуми, вона повинна мати посилений корд, який завжди застосовується на грязьових і універсальних позашляхових колесах.

Часто можна почути думку, що спуск коліс призводить до зменшення дорожнього просвіту, що знижує прохідність. Це, звісно, так. Але набагато важливішим є факт кардинального поліпшення зчеплення з дорогою. На спущених колесах, машина може спокійно їхати глибокою колією, залишаючи гігантські борозни від редукторів на міжколейному бугрі. При цьому там-таки на накачаних колесах вона нікуди не поїде.

Ключовий момент у спусканні коліс – це довести колеса до однакового тиску. Інакше користі від заходу буде небагато, оскільки накачаніші колеса буксуватимуть за будь-якої зручної їм ситуації, що не дасть машині можливості просуватися безперешкодн. Крім покращення прохідності, колеса зі зниженим тиском гасять нерівності, допомагаючи підвісці, що дозволяє рухатися, зберігаючи більш високий темп. А ще це просто комфортніше для всього екіпажу автомобіля.

Для спускання коліс до дуже екстремально низьких тисків застосовують різні пристрої. Це аірлоки, які утримують гуму на диску тиском повітря у спеціально поміщеній всередину колеса камері, об'єм якої обмежений так, що вона не може зайняти весь об'єм покришки. Це і бедлоки – пристрої на колісних дисках, що утримують шину на диску механічно. Також використовують камерні колеса, в яких камера приклеюється до диска. Такі колеса можна стравлювати аж до 0,2 атмосфери, але ці технічні рішення застосовуються в основному тільки на машинах, які більшу частину часу проводять у складних умовах і рідко виїжджають на тверді дороги.

Зниження тиску в шинах дає величезний приріст позашляхових характеристик автомобіля, додає комфорту та впевненості під час руху бездоріжжям. Тому не варто нехтувати такою можливістю підвищення прохідності автомобіля. Ризики розбортування не такі високі, та й саме розбортування колеса – не така велика проблема, як серйозне застрявання, якого можна уникнути, просто знизивши тиск у шинах.